Селище Українка входить до складу Апостолівської міської ради. У селі Українка – 240 будинків, 11 вулиць. Селище Українка знаходиться за 10 км від міста Апостолове.
До 1929 року сучасна територія села була хутором. Хазяїном хутора був Булах, якого в 1929р. розкуркулили і вислали з хутора. У володінні Булаха був сад у 50 га, який частково зберігся до нинішнього часу.
У 1931р. на території колишнього хутора було організовано зернорадгосп "Криворізький”, центральна садиба якого спочатку знаходилася в Апостоловому. Організатором зернорадгоспу був Василь Васильович Ільїн.
На території хутора знаходився відділок №1. На території відділку будуються 3 бараки та три домівки, де жили працівники радгоспу. В одному з бараків знаходилися чотирирічна школа, магазин та клуб. Тут також розташовувалися будівельна бригада, кузня та млин. Був один корівник, де розміщувалося 200 голів худоби, телятник і невеличка свиноферма.
На території відділку №1 знаходився вітрогон, що качав питну воду. Цю воду розвозили бочкою людям по домівках. Відро води на той час коштувало 5 копійок. На відділку працювало близько 70 чоловік. Першими поселенцями були родини Лала Миколи, Крамаренка Степана, Онищенка Федора, Карнауха Івана, Хоменка Федора, Чорного Івана, Капінус Віри, Щербак Параски, Овсяникова Петра.
З інших господарств на відділення радгоспу було передано худобу, 3 трактори, 2 комбайни "Сталінець". Бригадиром зернорадгоспу був Середа Степан Іванович.
Село стало будуватися, все більше людей працювало на ланах першого у районі радгоспу.
Працювала тракторно – рільнича бригада, ферма. Першим директорами радгоспу був тридцятитисячник Павлов Микола. Директорами радгоспу були Мірошниченко, Лобанов. Директор Сватіков Олександр у 50- ті роки перевів центральну контору на перший відділок.
У роки Великої Вітчизняної війни багато жителів селища пішло на фронт захищати рідну землю від фашистів. Сьогодні у селищі проживають учасники бойових дій Бабиченко Д.С., Межаков Н.М., Фартушний Г.І., Шишка П.З. Селище пережило окупацію і після звільнення почало відроджуватися.
Згодом у радгоспі розпочалося будівництво житла, тваринницьких приміщень, автогаражу, механічних майстерень, столярного цеху.
У керівниками радгоспу „Криворізький” були Капкан П.Г., Федько І.І., Попов В.П., Чорний Г.І., Манаєнков В.С.
За керівництва Капкана П.Г. із м. Апостолового до відділку №1 був проведений водогін. Йшла інтенсивна забудова села. 1968 року збудована середня школа, клуб, їдальня, 5 двоповерхових будинків, 2 гуртожитки.
У зв’язку із відкриттям поштового відділення – постало питання про назву населеного пункту та присвоєння йому поштової адреси. На зборах працівників радгоспу було вирішено дати назву селищу -Українка.
Згідно Постанови Верховної Ради УРСР у 1961 році на карті району з’явився новий населений пункт – селище Українка.
Чорний Георгій Іванович (1937-1996) з 1977 р. по 1993 р. був директором радгоспу „Криворізький”. За його ініціативою був збудований дитячий садок на 150 місць. Всі дороги по селу були заасфальтовані. До 30 річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні у центрі села був споруджений пам’ятник воїнам-визволителям. За 1988 – 1989 роки було проведено газифікацію села. На той час у радгоспі працювало близько 700 чоловік. Щедро плодоносив фруктовий сад площею 200 га., зрошувалося 2,5 тис. га землі. У радгоспі з’явилася городня бригада. Картоплярі славилися своїми урожаями на всю Україну. Будувалося парникове господарство, тваринницькі ферми.
Сьогодні в селищі працює Українська загальноосвітня школа 1-3 ступеня, сезонний дитячий дошкільний заклад, клуб, кіноустановка, бібліотека, ФАП, поштове відділення. Працює 5 приватних торгівельних закладів.
Селище Українка розвивається за рахунок сільськогосподарського виробництва, підсобного господарства.
