Вівторок, 17.10.2017, 03:24
Головна
Реєстрація
Вхід
Apoha.Art.City
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
НАЙКРАЩІ

Активісти тут... Шукай своє ім'я!

Наше опитування
З якого ви міста?
Всього відповідей: 330
Погода
Статистика
Яндекс.Метрика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
===

Історія міста

________________________________________
Апостолове

Країна             Україна

Регіон              Дніпропетровська область

Код КОАТУУ    1220310100

Засноване       1793

Статус міста     з 1956ттт

Населення       16 356

Площа             15,83км²

День міста        Перша неділя жовтня 

Дізнайся більше про своє місто: Wikipedia

Творчість апостолівців: Дивитись фото

Apostolove

 Апостолове (до 1923 року-село Покровське) - місто районного підпорядковування, адміністративний центр Апостолівського району. Розташована за 160 км. На південний захід від Дніпропетровська (залізницею 177 км, шосейними дорогами 190 км.). В міжріччі Дніпра, Інгульця та Базавлука. Одночасно є залізничним вузлом на перехресті магістралей Дніпропетровськ-Херсон, Запоріжжя - Довгинцево. За 2 км. Від міста проходить автотраса Нікополь - Кривий Ріг, і канал Дніпро - Кривий Ріг.
   З природних ресурсів у районі є запаси марганцевих руд, боксити, глина, руда, кварц, буре вугілля, граніт, вапняк. Видобувають граніт і глину. Запасів граніту тут понад 70 млн. м3.
   Продукція з граніту відома як у країні, так і за її межами. Місцевим гранітом обкладено Московський університет ім. М. Ломоносова, пам'ятники В. Леніну в м. Дніпропетровську, І. Франку в м. Львові, Л. Брежнєву в м. Дніпродзержинську. Його використовували при реконструкції Мавзолею Леніна в Москві.
Міській раді підпорядковане також село Українка. Населення 18,9 тис. чоловік.
Відомості про перших поселенців у цій місцевості сягають у глибину століть, поблизу міста, досліджено кілька курганів, "добі бронзи" (ІІІ - І тисячоліть до н.е. ), Два скіфських кургани - Баби, і розкопана могила (IV - III століть до н.е. ),з похованням ватажків, в яких виявлено золоті прикраси, зброя, посуд тощо…
   Територія, яку займає місто, в давнину славилась природними багатствами. Родючі землі, багаті рибою річки, велика кількість дичини приваблювали сюди втікачів, що рятувалися від феодального гніту. Запорізькі козаки, яки оселялися тут створювали зимівники і хутори.
В цих місцях оселився правнук гетьмана Данила Апостола, відставний секунд - майор Ямбурзького кірасирського полку М.Д. Апостол. У 1793 році він одержав за указом Катерини ІІ земельний наділ - 12 тис. десятин землі, обабіч степової річки Вошивої, (в ній водилась велика кількість дафній - водяних вошей). Таку ж назву спочатку дістало й село, засноване Апостолом. Після побудови у 1818 р. Церкви Святої Покрови, воно було внесено до Єпархіальних реєстрів під назвою Покровське. На 1835 р. у селі проживало 1290, а за переписом 1859 р. 2088 жителів. Це були здебільше казенні селяни, які платили державі великі податки, і виконували різноманітні повинності.
   Після реформи у 1861 р. дальшого розвитку набули місцеві промислові підприємства, зростала кількість населення. В 1896 р. тут проживали 4419 чол. А в 1904р. 5581 чол. У 1912 р. в селі було 886 дворів, з 6929 мешканцями. Наприкінці 19 століття почалося будівництво залізниці, Довгинцево - Олександрівськ (нині Запоріжжя). У 1904 р. поблизу Покровського споруджено станцію - вокзал Апостолове. Навколо станції утворилася робітниче селище, населення якого з початком руху поїздів швидко зростало за рахунок робітників - залізничників, та обслуговуючого персоналу. З'явилися будинки службовців станції, купців та торговців, які скупували та відправляли хліб та інші сільсько-господарскі продукти. Селище, що виникло при станції, об'єднали у 1923 році із селом Покровським. Об'єднане поселення отримало назву Апостолове, а у 1936 році було перейменовано на Косіорове. У 1938 році селище знову стало іменуватись Апостоловим. На початку ХХ століття в Покровському, діяла невеличка лікарня на 10 ліжок з аптекою, яка обслуговувала населення не тільки цієї, але і сусідніх околиць. Перший учбовий заклад відкрили тут у 1871 році. Це була трикласна церковно-парафіальна школа, до якої прийняли 131 хлопці і 32 дівчинки; з них закінчили тільки 7 хлопців і 3 дівчинки (діти сільських багатіїв) : У 1912 році в селі було 4 початкові школи, але вони не охоплювали навчанням і половини дітей шкільного віку. 88% селян були неписьменними. Жителі села та залізничники подавали всіляку допомогу військам Південного фронту, які протистояли врангелівцям. На початку серпня 1920 р. тут розміщувалась правобережна група військ і двох - Кінна армія. 10 жовтня з укріпленого Каховського плацдарму перейшла в контрнаступ проти Врангеленців 6 радянська армія. Відповідальні завдання покладались головним командуванням південного фронту на двох - кінну армію, яка перебувала в районі Апостолове - Нікополь - Запоріжжя. Їй доручалось забезпечити прикриття лівого флангу наступаючої 6-ї армії.
   Чимала увага приділялася питанням культурної революції. Назавжди було покінчено з неписенністю. Вже у 1925 р. тут працювали 2 семирічні і 3 початкові школи. Згодом було відкрито 2 середні школи. Активну участь у культурному будівництві брали жінки. В усіх школах району лише вчителями працювали 137 жінок (55 працівників загальної кількості вчителів), 10 з них працювали директорами шкіл.
У червні 1941 р. разом з усім народом жителі Апостолове піднялися на захист соціал. Батьківщини. Більшість чоловіків пішли до червоної армії. Жінки, старики і підлітки, які залишилися в дома поспішали зібрати багатий урожай, щоб він не дістався ворогові. У боях за Апостолове багато воїнів полягло смертю хоробрих, серед них Герой Радянського союзу П.О.Кашпуров, капітан В.В. Шитов та інші.
Відступаючи пі ударами Червоної Армії, фашисти спалили в селищі багато будинки, і висадили в повітря підприємства, мости, та залізничні колії. Були знищені елеватор, нафтобаза, палац культури, кінотеатр, та інші будови.
   У 1956 році отримало статус міста, відтоді м. Апостолове — районний центр.
   У 1967 р. у місті працювало 45 торгівельних підприємств. В районі з 1931 р. виходить газета "Будівник комунізму", видається 6 багатотиражних газет.
За визначні успіхи в господарському і культурному будівництві міста орденами і медалями нагороджено 72 передовики виробництва.
Тут працюють 277 агропідприємств. Сільське господарство району характеризується вирощуванням зернових культур, соняшнику, картоплі, овочів та баштанних культур, цукрових буряків. У тваринництві —null вирощуванням свиней, корів, овець та кіз, різної птиці.
   У районі 11 великих підприємств: Криворізька ГРЕС, Токівський гранітний кар'єр, ВП «Київський кар'єр», ВАТ «Підстепнянський завод будівельних матеріалів», ВАТ «Завод «Континент» (виробництво електронагрівальних пристроїв), ВАТ «Апостолівський маслозавод», СП «Консервний завод» та інші.
Перетинають район 54,8 км доріг республіканського значення, 48,6 км — обласного, 239,4 км — місцевого. Протяжність газопроводу по району — 754,5 км.
   У районі налічується 29 шкіл, у тому числі школа-інтернат та фізико-математична, 2 професійно-технічних училища, притулок для дітей, 35 дошкільних закладів.
   Працюють 30 закладів культури клубного типу, 6 лікарень та 23 фельдшерсько-акушерських пункти.

===
Герої Апостолівщини
 Калина Олександр Данилович (16.03.1911р) – підполковник. У роки Великої Вітчизняної війни був у складі Московської авіаційної групи особливого призначення, потім у транспортній авіації. З 1948р. льотчик – випробувач . За випробування нової авіаційної техніки та виявлену при цьому мужність 21.08.1964р. присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
 Коваленко Семен Миколайович (02.02.1916-16.11.2001), працював керуючим третім відділком радгоспу-комбінату ім. Г. Димитрова (с. Нива Трудова) За високі показники виробництва сільськогосподарської продукції у 1966 році присвоєно звання Героя Соціалістичної праці.


Відомі люди Апостолівщини
 7 вересня 1909 року у с. Покровське народився Михайло Семенович Пронченко – відомий український поет, патріот і борець за державність України, який пройшов радянські табори, був репресований. Спочатку Великої Вітчизняної війни працював у націоналістичному підпіллі у м. Кривий Ріг. Розстріляний фашистами у квітні 1942р. разом з іншими патріотами. 
 Олександр Самойлович (1886 – 1941) доктор педагогічних наук, психолог. За революційну діяльність був заарештований і ув’язнений до Херсонської політичної тюрми у 1907р., звідки він втік і емігрував до Франції. У 1910р. повертається на Україну, веде підпільну революційну роботу. За це його знову заарештовують і засилають на. каторгу, відбувши яку його висилають на поселення у с. Рибне Єнісейської губернії. На Україну повертається лише у 1924р. Залужний О.С. відомий як теоретик і експериментальний дослідник питань учнівського колективу. Відомі його роботи „Методи вивчення дитячого колективу” (1926), „Вчення про колектив” (1929). 
 Голобородько Федір Федорович (15.02.1891- 28.11.1957р.) заслужений лікар УРСР - з 5 лютого 1944р. по 1957р. працював у районній лікарні. На честь Ф.Ф.Голобородька названо вулицю у місті. Його син – Голобородько Ю.Ф. пішов батьківським шляхом і також більше 15 років працював у цій лікарні головним хірургом. 
 Подляцький Григорій Якович (1918-1998), працював у 60-70-х роках першим секретарем Апостолівського райкому партії. За час його керівництва у місті побудовано шляхопровід та будинок культури „Сучасник”.
 Багмет Павло Павлович (1916-1997) – голова районної ради у 60-70-х роках. За час його роботи було збудовано кілька багатоповерхових будинків у місті, а у 1974р. „Апостолівський міжгосподарський комбікормовий завод” директором якого він став.
 Шугаєв Євгеній Сергійович (22.02.1924 – 04.03.1984) - керуючий районним відділенням сільгосптехніки. Вніс вагомий внесок у капітальне будівництво сільськогосподарських та промислових підприємств міста і району шляхом матеріально-технічного забезпечення виробництва і соціальної сфери. 


Просмотреть увеличенную карту
Пошук

Цікаво знати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

http://artcity.ucoz.ua
Друзі сайту

Допоможи сайту

РЕКЛАМА

| Art-m© 2017 | |