Почалося все в травні 2007, коли від Апостолівського району потрібна була команда для змагань з пішохідного туризму. Ця справу усім сподобалась, і Сергій Петрович Омельченко вирішив нами серйозно зайнятись - нашим розвитком у сфері туризму, як видом спорту. Починали з малого:
 - міні-змагання зі спортивного орієнтування в нашому парку =);
 - виїжджали на Глинища;
 - у жовтні цього ж року перший раз поїхали на обласні змагання в Новомосковський ліс.
 Це був перший величезний на той час досвід і перші масштабні змагання. Це було 3 роки тому. КП (контрольні пункти) стояли паперові, на них висіли олівці, бігали по лісі ми з паперовою карткою, зараз все змінилося. з 15.04 по 18.04 цього року ми знову поїхали а Новомсковск, змінилося багато чого. прогрес дійшов і до нас у вигляді чіпів, замість папірців і спеціальної комп’ютерної станції замість олівця.
 На відміну від нашого першого разу, на цей раз ми увійшли до 10 в області. Крім змагань їздимо в походи. були в Криму. Ось стаття, написання про нас в"Апостолівських новинах"

 З метою популяризації пішохідного туризму в нашому місті при АБДТ створено туристичний гурток. Керівник гуртка - Сергій Петрович Омельченко.Починаючи новий навчальний рік, його вихованці побували в туристичному поході. Це був похід до Криму.
Туристи мали можливість пізнати історичну цінність території, на якій активно відпочивали, вивчали навколишню природу.
Похід почався з села перевального, що розташоване за 30 км від міста Сімферополь.
 Піднявшись по дорозі з с. Перевального, та, подолавши 3 км відстані, учасники походу потрапили на мальовничий схил Долгоруківського масиву. Потім, по старовинній стежині вздовж гірської річки, яка протікає по живописному урочищу Кизил-Коба, підійшли до 26 метрового водоспаду Су-Учхан (Летюча вода). Довго юні туристи втішалися красою природи.
Мали змогу фотографуватися, скуштувати смачної води, навіть окунулися у лагідну джерельну ванну.
 Потім відвідали найбільнуу Східній Європі "Червону печеру "Вона утворилась з вапняків та протяжність її понад 22 км.
 Підходячи до входу в печеру, відчули, як з її глибини дує слабенький вітерець. Древні люди рахували, що це подих богів. Ця печера має знатне історичне минуле. Археологічні розкопки показали, що людина відвідувала її в епоху пізнього палеоліту, тобто не менше 38-40 тис. років тому.
  Наступного дня мали змогу побувати на горі Ай-Петрі, висотою 1234 м. Фунікулером, разом з екскурсоводом піднялись на Ялтинську яйлу. Але, що то за туристи, що «канаткою» піднімаються в гору. Тому, подальші наші плани – пішохідний спуск по ай-петринській Тарахташській стежині.
  Гарні краєвиди можна було спостерігати з висоти 960 м над рівнем моря.
 Зупинка біля джерела. Смачнішої води ми ще ніколи не куштували. Адже майже 5 годин, як скінчились водні запаси у всієї групи. Інколи, такі випробовування розкривають у вихованців такі риси, як чесність, порядність, мужність, згуртованість та відповідальність.
 Ще, була екскурсія до печерського міста Чуфут-Калє. Більшість вчених вважають, що ці печери – це останки старовинного монастиря ХІ століття. Пішохідна екскурсія почалась від кінцевої зупинки Старосілля в Бахчисараї. Дорога, якою піднімались вгору група, привела до Свято-Успенського монастиря, який і відвідали.
  У 1993 році тут був відкритий чоловічий монастир. Історія монастиря цікава тим, що існував він пліч-о-пліч зі столицею ханства і був шанованим не тільки серед християн, але і в мусульманській громаді.
Така подорож дає дітям змогу змінити світобачення, та переглянути цінності. Виховує дух патріотизму.