1700 років тому це були всього лише три слова, написані священиком, що знаходився в ув'язненні, але сьогодні ці слова кожного лютого повторюються або пишуться мільйонами людей по всьому світу.

 Із наближенням 14 лютого, коли ми в черговий раз плануємо запастися коробочкою шоколаду або букетом троянд для своїх закоханих чи іншими особливими подарунками, або ж плануємо, як краще зробити пропозицію свїй коханій - небагато з нас задумуються на хвилинку про мученика, що віддав своє життя в ім'я любові - відомого світові як Святий Валентин.

 На честь кого названий День Святого Валентина досі залишається загадкою. Одна з популярних теорій свідчить, що цей день присвячений пам'яті мученика Єпископа Валентина з Терні - містечка поблизу Риму, спочатку відомого під назвою Інтерамна, - страченого близько 197 р. н.е. за часів переслідування імператора Аврелія і його прихильників.

 Проте найпоширеніша легенда свідчить, що свято було назване на честь святого Валентина з Риму, священика що жив у III ст. н. е., обезголовленого 14 лютого 267 р. за наказом імператора Клаудіуса II... за проведення заборонених імператором весільних церемоній.

 Але знову ж таки знайдуться ті, хто заявлять, що Валентин з Терні і Валентин з Риму, насправді, є однією особою..., чого ми так ніколи і не дізнаємося.

 Проте серйозні історики все ж таки схиляються до теорії про те, що саме «Святий Покровитель Любові» Валентин з Риму став початком традиції.

 Лікар і католицький священик Валентин з Риму розгнівав імператора Клаудіуса тим, що виконував шлюбні церемонії за часів його правління. Імператор був переконаний, що одружені чоловіки були гіршими солдатами і хотів зібрати якомога більше молодих неодружених у свою армію.

Тоді як Валентин чекав страти, знаходячись в ув'язненні, його регулярно відвідувала сліпа дочка одного з тюремників. Напередодні своєї страти він залишив їй прощальне послання, підписавши його «від твого Валентина».

 Легенда свідчить, що під час страти молода дівчина дивним чином знов почала бачити і змогла прочитати його послання. Чи було все так насправді чи ні, нам ніколи не дізнатися, але відомо, що зір до дівчини дійсно повернувся приблизно у той час.

 В результаті, через 200 років, у 496 р. н.е. римський папа Гелесій визнав дивом випадок із священиком і сліпою дівчиною, і

 Валентин був канонізований церквою, а його останки - перезахоронені в церкві Св. Пракседіуса в Римі.

 Через протоку Ла-Манш, в Англії, Чарльз герцог Орлеанській у 1415 р. відправив послання своїй ув'язненій у Лондонському Тауері дружині, в якому він звертався до неї, називаючи себе як «твій Валентин». Коли чутки про це послання розповсюдилися, багато молодих закоханих, що зустрічаються таємно, почали підписувати свої листи «від твого Валентина».

 Рукописні послання на початку XIX століття набули вигляду зроблених вручну громіздких і дорогих "Валентинок". У 1840 р. 19-річна Естер Хауленд із шт. Масачусетс (США) переконала батька, який займався книговидавництвом і канцелярським приладдям, надрукувати зразок невеликої "Валентинки" на папері з мереживним візерунком, який можна було б ввести в масове виробництво. Вона також умовила свого брата демонструвати листівки покупцям, коли він продавав товари батька.

 Естер сподівалася отримати замовлення на листівки на суму $200, але вже за місяць книга обліку продажів брата була заповнена на дивовижну суму замовлень $5 000.

 За підтримки друзів вона пустила у виробництво першу лінію американських вітальних листівок, і незабаром дохід від "Валентинок" перевищував $100 000 на рік, а сьогодні понад мільярд таких листівок продається у лютому по всьому світу...

 Як не дивно, але Естер Хауленд, «Мати валентинок», ніколи не була заміжньою, і померла старою дівою у віці 76 років.

Інформація: popka.blog.tut.ua