Село Токівське, центр сільської ради розташоване на схід від районного центру м. Апостолове. День села 25 вересня.
Історія Токівського розпочинається з початку 60-х років XIX ст., після проведення аграрної політики відміни кріпосного права в Росії 1861 р.. До реформи землі нижньої течії річки Кам'янки належали поміщику Твердомедову, які використовувались в основному для випасу овець.
Один із перших поселенців селища був Кравченко Макар в 1861 році його іменем первоначально був названий Хутір - Макари.
Після 1861 року поміщик Твердомедов виділив неродючі землі кріпосним. Кожній сім'ї відвели по три десятини землі і селяни повинні були себе відкупати разом з землею до 1881 року. Ці землі були порізані балками і виступами кристалічних порід. Більш родючі землі біля річки Кам'янки пан продав заможним селянам з найближчих сіл, в основному з села Марійського, був названий Мар'ївкою, в честь переселенців - Мар'янців.
Оскільки землі навколо Макарів були неродючими, то щоб як-небудь вижити селяни почали відкривати кар'єри, вручну добувати граніт. Так було покладено початок розробці граніту в цій місцевості.
Після великої Жовтневої Соціалістичної революції була створена Базавлуцька артіль, яка проводила сезоні роботи по видобутку та обробці граніту.
В 1925-1926 роках з'явилась нова організація «Московська контора». З 1926 року створений «Адміністративний відділ організацій інженерів», що виконував роботи по замовленням закордонних компаній доставки граніту на потреби будівництва залізниць та мостів.
Після Великої Вітчизняної війни розробку граніту взяв на себе «Укрнерудпром».
В 1952 році створено Токівське будівельно-монтажне управління трестів. В цей час в Токівському починається будівництво одно та багатоповерхових будинків, гуртожитків, магазинів, школи. В 1953 році збудували Будинок культури.
В 1954 році побудували Токівську середню школу. В 1968 року почала діяти дільнична лікарня. Два відділення: терапевтичне та психоневрологічне, розраховані на 25 і ЗО ліжок. Проводиться амбулаторний прийом хворих.
В 1988 році утворена Токівська сільська рада. Перший голова - Столярова Людмила Микитівна.
На 1 січня 1999 року на території Токівської сільської ради зареєстровано та працює чотири промислових підприємства, які займаються видобутком та розробкою граніта. Продукція Токівського кар'єра йде на виконання різних відповідних монументальних замовлень на Україні, в країнах СНД.
Славиться село Токівське своїми людьми, які вміють працювати і відпочивати. Під керівництвом директора Камнедробарного заводу, який очолював 22 роки Бобир Юрій Іванович, в 1963 році було створено хоровий колектив за участю 120 чоловік, а в 1965 цьому художньому колективу було присвоєно звання «народного» на сьогоднішній день працює послідовник цього колективу ансамбль «Веснянка», який радує своїх односельчан чарівними українськими піснями.
Привертає увагу кожного величний пам'ятник воїнам, що загинули в боях за наше світле сьогодення. Ця монументальна споруда - справа рук колективу Токівського каменедробарного заводу. З надр землі він добуває рожевий граніт. Майстровиті люди своєю натхненною працею немов вдихають в безмовний камінь життя. Граніт виблискує в стінах Мавзолею В.І. Леніна, в постаментах і пам'ятниках визначним людям нашої епохи в багатьох містах країни.
В рівному, як стіл, засушливому Апостолівському степу, розораному вздовж та поперек існує живе диво, яке б'ється в гранітних лещатах часу. Це один із витворів природи «Водоспад на річці Кам'янка». Цей водоспад належить Токівській сільській раді і є її гордістю.
Токівська земля гордиться своїм земляком - збирачем і пропогандистом української народної пісні нашого краю, жителем с.Новосеменівки Віктором Івановичем Кириленком, називають в районі, області Апостолівським кобзарем. За своє життя В.І. Кириленко записав з вуст старожилів сіл понад 200 пісень.
